Спонукальне речення — це тип речення, за допомогою якого ми висловлюємо прохання, наказ, пораду або заклик до дії. На відміну від розповідного, де ми просто повідомляємо щось, тут головне — спонукати когось щось зробити.
Що таке спонукальне речення?
Спонукальне речення — це висловлювання, в якому мовець виражає спонукання до дії. Іншими словами, він хоче, щоб хтось щось зробив. Це можуть бути як ввічливі прохання, так і жорсткі накази. Наприклад: “Зачини вікно!” або “Будь ласка, допоможи мені з домашнім завданням.”
Як розпізнати спонукальне речення?
Щоб легко впізнати спонукальне речення, зверніть увагу на інтонацію, дієслово та наявність часток. Такі речення зазвичай містять:
- дієслова наказового способу (зроби, напиши, допоможи);
- частки: хай, нехай, будь ласка;
- звертання або вигуки.
Наприклад:
- “Напиши твір до завтра!”
- “Будь ласка, вимкни світло.”
- “Хай щастить тобі на контрольній!”
Види спонукальних речень за ступенем емоційності
Речення-накази
Такі речення мають різкий, суворий тон. Часто вживаються в армії, школі або офіційних ситуаціях.
Приклад: “Стій!”, “Не розмовляй під час уроку!”
Речення-просьби
Це ввічливі вислови, які зазвичай супроводжуються словами “будь ласка”, “прошу”.
Приклад: “Будь ласка, зачини двері.”
Речення-поради
Вони несуть рекомендацію чи підказку.
Приклад: “Краще не сиди на протязі.”
Чим відрізняється спонукальне речення від інших типів?

На відміну від розповідних речень, які подають інформацію, та питальних, які ставлять запитання, спонукальні речення мають на меті дати вказівку або попросити щось зробити.
Це важливо розуміти, бо від типу речення залежить, яку функцію воно виконує в мовленні.
Спонукальні речення в різних стилях мовлення
У розмовному стилі
Вони часто вживаються в повсякденному житті. Наприклад:
“Зайди на хвилинку!”
У художньому стилі
Письменники використовують їх для передачі емоцій персонажів.
“Іди звідси, доки не пізно!”
У публіцистичному стилі
Вони можуть бути закликами до дії:
“Збережімо природу разом!”
Спонукальне речення з частками “хай”, “нехай”
Частки “хай” і “нехай” додають м’якості наказу або надають реченню формулу побажання.
Приклади:
- “Хай завжди буде сонце!”
- “Нехай діти граються на вулиці.”
Ці частки допомагають уникнути різкого наказу й зробити вислів більш емоційним або бажаним.
Приклади спонукальних речень
Тип | Приклад |
Наказ | “Вимкни телевізор!” |
Порада | “Краще не поспішай.” |
Побажання | “Нехай щастить у всьому!” |
Пропозиція | “Давайте пограємо!” |
Заклик | “Станьмо на захист природи!” |
Чи можуть бути складні спонукальні речення?
Так, спонукальне речення може бути як простим, так і складним.
Приклад простого: “Закрий двері!”
Приклад складного: “Вимкни телевізор, а тоді зроби домашнє завдання.”
В обох випадках спонукання залишається головним наміром мовця.
Як змінити розповідне речення на спонукальне?
Іноді ми можемо перетворити повідомлення на прохання чи наказ, змінивши інтонацію або форму дієслова.
Було: “Ти йдеш до школи.”
Стало: “Іди до школи!”
Це зручно, коли потрібно змінити тон розмови з нейтрального на більш активний.
Спонукальне речення в українській мові — особливості

В українській мові є багато способів висловити спонукання. Ми можемо використовувати:
- частки;
- вигуки;
- дієслова наказового способу;
- звертання;
- інтонацію.
Це робить нашу мову багатою і гнучкою в емоційному вираженні.
Спонукальні речення в поезії та піснях
Поети та автори пісень часто використовують спонукальні конструкції, щоб вплинути на емоції читача або слухача.
Приклади:
- “Любіть Україну!”
- “Не кидай мене самого!”
Такі речення створюють заклик, емоційний вплив і глибину змісту.
Типові помилки у вживанні спонукальних речень
- Вживання невідповідного дієслівного способу.
Неправильно: “Ти йдеш сюди!” (якщо це наказ)
Правильно: “Іди сюди!” - Пропуск часток у м’яких закликах.
Неправильно: “Будь здоров!” (якщо треба побажання)
Правильно: “Хай тобі щастить!” - Надмірне використання наказового тону. В повсякденному житті краще вживати м’які форми.
Чому важливо вміти будувати спонукальне речення?
По-перше, це допомагає правильно висловлювати свої думки. По-друге, це формує культуру спілкування. А ще — дозволяє досягати бажаного результату, коли ви щось просите або наказуєте.
Без спонукальних речень мовлення було б одноманітним і менш емоційним.
Як навчити дитину спонукальним реченням?
Для молодших школярів краще починати з прикладів у грі. Наприклад:
- “Поклади іграшку на поличку.”
- “Намалюй сонечко.”
Так дитина не лише зрозуміє структуру, а й навчиться правильно реагувати на прохання.
Спонукальне речення у творах ЗНО
На ЗНО можуть бути завдання, де потрібно розпізнати спонукальні речення або перетворити інші типи речень на спонукальні.
Порада: шукайте дієслова наказового способу, звертайте увагу на інтонацію та частки.
Висновок
Спонукальне речення — це важлива частина української мови, яка допомагає виражати бажання, накази, поради та прохання. Воно може бути різним за тоном, стилем і метою, але завжди має одну мету — спонукати до дії.
Цей тип речень розвиває комунікативні навички, емоційний інтелект і вміння ввічливо спілкуватися. Тому варто вивчати його ще змалку.
Читати далі: обои на рабочий стол 1920х1080 — найкращий вибір для твого екрана
Часті запитання (FAQ)
Спонукальне речення — це тип речення, у якому висловлюється прохання, наказ або порада, тобто мовець спонукає когось до дії.
Це дієслова наказового способу (пиши, зроби), частки (хай, нехай), звертання, вигуки.
Так, воно може бути як різким (наказ), так і ввічливим (прохання).
Так, вони часто використовуються в закликах, побажаннях, емоційних зверненнях до читача.
Вони допомагають краще висловлювати свої бажання та досягати результату в комунікації.